Дика енергія. Лана

     Тут люди працюють пікселями. Енергію життя отримують по дротах. Істоти з величезним ротом чатують на самогубців. На вершинах покинутих хмарочосів в'ють гнізда бунтарі, глибоко в закинутому метро живуть люди-кроти, і кожен день вагончик канатної дороги прямує на Завод - легендарне місце, де, як кажуть, всі щасливі....

     Це - анотація до фантастичного роману Марини та Сергія Дяченків "Дика енергія. Лана". Він оповідає про дуже далеке майбутнє (чи, може, сьогодення?), коли люди отримують енергію життя за допомогою дротів, а не серця, як ми з вами.

      Головна героїня працює працює пікселем. По суті - танцюристкою: за допомогою рухів тіла вона, як і її колеги, показує городянам енергетичне шоу.

   Та скоро це змінюєтья - за незначну провину її подругу Єву штрафують і вона не отримує, як зазвичай, свого пакету енергії. Дівчата пробують роздобути її незаконно. Вдала вилазка рятує Єву, та ненадовго....

    Героїня ж, як виявиться потім, може обійтися і без таких підзарядок - вона Дика, а не синтетик, як решта громадян. І таких Диких у місті багато і зустріч з ними кардинально змінює життя дівчини. Вона відправляється на пошуки Дикої енергії, знаходить і втрачає друзів, кохання... І віднаходить Дику енергію в собі, а також - допомагає синтетикам віднайти свою Дику енергію, щоб не залежати від Заводу. Та і Завод, врешті-решт, завдяки Лані - так тепер звуть героїню - стає іншим. Людянішим, настільки, наскільки може бути Завод.

     Допомагають Лані багато друзів, і серед Диких, і серед горян, які ніколи не були синтетиками. Серед цієї компанії яскраво вирізняється Льошка. Він - барабанщик. Загалом же, барабан - невід'ємний атрибут роману, навколо них іноді розгораються справжні пристрасті... Та не у барабанах справа, а у Льошці. Він - глухонімий, але це не заважає йому відчувати Ритм. Він, нарівні з іншими Дикими, допомагає Лані освоїтися у новому для неї світі та, найголовніше, - боротися із енергозалежністю городян. Фізичні обмеження не завада для віднайдення у собі Дикої енергії, енергії життя. І це чи не найбільша цінність цього роману-метафори.